Протягом останнього десятиліття у сфері технологій стрімко набирають популярності платформи з відкритим вихідним кодом. Одна з них – Node-RED. Чим платформи з вихідним відкритим кодом можуть бути корисні банкам і що важливо, наскільки вони надійні так само для необанків? Своїм баченням ділиться Максим Попов,виконавчий директор 42flows.tech, експерт із великим досвідом як у банківській, так і в технічній галузі.

Український банк-гігант: погляд інсайдера

Моя кар’єра розпочалася у ПриватБанку – найбільшому в Україні. Я вносив свій внесок у розвиток його електронного бізнесу, розвиваючи та впроваджуючи технології middleware на Corezoid. Як я дійшов до використання Corezoid?

У 2004 році я працював у департаменті видачі кредитних карток. До 2008 року ми випустили досить велику їхню кількість. І виникла потреба в автоматизованих методах управління взаємовідносинами з клієнтами – запровадження CRM.

У цей же час я очолив у ПриватБанку напрямок CRM. Моя команда мала розробити власну технологію CRM під потреби банку. CRM вже була задіяна у банківських процесах, комунікаціях зі співробітниками та клієнтами. Але вже тоді ми думали, як вийти на новий рівень та який підхід допоможе краще розробляти рекламні кампанії на основі CRM комунікацій та аналітики. 

Вимоги до ПЗ були досить нестандартні, і ми мали розробити унікальне рішення. Для його реалізації ми використали технологію Corezoid, яка була створена у 2014 році. 

12 років кар’єри в ПриватБанку дали мені професійний досвід, який досі працює на мене вже у власному бізнесі — 42flows.tech.

42flows.tech – ідируюча компанія з впровадження цифрового банкінгу та middleware, яка допомагає бізнесам застосовувати технології для підвищення ефективності. 42flows.tech номер один у ніші автоматизації бізнес-процесів та створення каналів комунікації в месенджерах (Viber, WhatsApp та ін.).

Десять років у сфері технологій: висновки

Maксим Попов, COO в 42flows.tech

Довгий час роботи в галузі, а також управління власним фінтех-бізнесом багато чого мене навчили. Поділюсь з вами п’ятьма ключовими висновками:

• Якщо технології застосовуються у бізнесі, вони мають вирішувати проблеми та потреби цього бізнесу. Якщо цього не відбувається, то кому потрібні такі технології?
• Банківський ринок розвивається дуже швидко. Банкам необхідно прискорити випуск товарів, створювати прототипи, експериментувати з маркетингом. Технологіям потрібно підтримувати саме ці бізнес-стратегії. 
• Автоматизація: чого ми хочемо від неї і які вимоги? Важливо десять разів пройти весь процес вручну перед тим, як запросити його автоматизацію.
• Кожен банк та фінансова організація вже оцифровані. Питання – наскільки якісно та чи достатньо ефективно налагоджені процеси.

Рішення, засновані на Node-RED, змінюють банкінг та роботу необанків

Коли в ПриватБанку ми запускали CRM, консультувалися з спеціалістом CRM. Першим він запитав: «Скільки на місяць у вас маркетингових проектів?» Він рекомендував нам запускати щонайменше 100 експериментальних дій щомісяця (на той момент у нас було 2 або 3), а потім вибирати найкращі для запуску на широку аудиторію.

На той момент ми зрозуміли, які експерименти дають переваги нашому бізнесу. Це повністю змінило наш підхід.

Банк потребував надійного інструменту для маркетингових експериментів – щоб запускати їх швидко і недорого. І згодом, ПриватБанк змінив свій погляд на технології Corezoid на Node-RED.

Node-RED – одне з найефективніших рішень, доступних на ринку та здатних запускати безліч внутрішніх експериментів відповідно до вимог ПЗ.

Примітка: Node-RED – це платформа з відкритим програмним кодом від IBM. Їхня ліцензія з відкритим вихідним кодом застосовується для різних галузей. Вона організує програмний інтерфейс в інфраструктуру мікросервісів, яка задіяє складну бізнес-логіку та дає можливість користувачам змінювати та адаптувати правила. Платформа візуальна, базується на Node.js, так що всі рішення переводяться в чистий JS код, який можна розгортати як звичайний Node.js код.

Node-RED – це інструмент, який робить банківську цифровізацію набагато простіше і дешевше.

Які фактори вплинули на цифровизацію банківського сектора та фінтех-компаній? На мою думку, ключових елементів три:

• Конкуренція. Постійна конкуренція у банківській галузі та необанків у кожній країні. Банки розробляють елегантні рішення для своєї ЦА та розширюють клієнтську базу. Без цього вже у галузі не вижити.
• Цифровізація зручна та доступна. Банки стверджують, що кількість скарг їхніх клієнтів знизилася вдесятеро, а якість взаємодії з клієнтом досягла нового рівня. Також з появою нових способів залучення клієнтів за допомогою інновацій вартість чат-ботів і банкінгу в месенджерах знизилася.
• COVID-19. Не секрет, що пандемія безпосередньо прискорила цифровізацію фінтех-сфери.

Maксим Попов, COO в 42flows.tech

Вважаю, що клієнти – найкраща оцінка банківських продуктів, оскільки вони голосують гривнею.

Тому адекватно судити про успіх фінтех-рішення можна лише побачивши, як із продуктом взаємодіють клієнти. Наприклад, цифровий банк можна назвати успішним, тільки якщо він і клієнти гідно оцінять додаток у маркетплейсі.

Необанки: переворот у промисловості

Я вірю, що наше майбутнє – необанки. Традиційні банки поступово заміщуються віртуальними. Очевидно, необанки мають важливі переваги перед традиційним банківським сектором. Кількість необанків швидко зростає у всьому світі.

Якщо подивитися на український банківський ринок, за останніми даними, в країні вже є 7 цифрових банків/необанків, і їх сегмент продовжує зростати. 

Але, можливо, необанки більш вразливі перед кіберзагрозою порівняно з «просто банками»? Думаю, жодне цифрове рішення для банку не може бути достатньо захищеним без надійної платформи. Це стосується всього програмного забезпечення з відкритим кодом. 

ПЗ з відкритим вихідним кодом надійніше завдяки своїй відкритості. Воно вже пройшло неодноразову перевірку на вразливість. Так утворюється репутація товару і, якщо в ньому немає слабких місць, він може стати основою для комерційних рішень.

Можливо, Node-RED зробить переворот і у вашому бізнесі. Напишіть нам на пошту igor@42flows.tech, щоб дізнатися!